Угорська молодь Закарпаття на початку xxi століття

Опис вибірки, соціо-демографічні хавактеристики

Критерії визначення вибірки, використані данні

Інститут суспільствознавства ,,LIMES”, що діє при Закарпатському Угорському Педагогічному Інституті, отримав від Національного Інституту Вивчення Молоді Угорщини запрошення взяти участь у дослідницькому проекті ,,Мозаїка – 2001”, мета якого, на основі репрезентативної вибірки із 500 осіб, оцінити становище, систему цінностей угорської молоді, що проживає закордоном.

При формуванні репрезентативної вибірки із 500 чоловік ми брали до уваги наступні критерії:

В Україні, що стала незалежною у 1991 році, перший перепис населення був проведений 5-14 грудня 2001 року. Однак, його дані ще не є в нашому розпорядженні (попередні результати перепису очікуються літом 2002 року). На території сучасної України останній перепис, ще за радянських часів, відбувся у 1989 році, а тому під час розробки вибірки ми могли брати до уваги лише данні цього джерела.

У 1989 році на території Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) було зафіксовано 163.111 осіб угорської національності, що складало 0,3% від загальної кількості населення республіки. З цього 155.711 (96%) проживали на Закарпатті, де їхній відсоток складав 13%. Закарпатські угорці розподіляються серед адміністративних одиниць області слідуючим чином.

 

1.      Таблиця. Угорці на Закарпатті (1989)

 

 

Чисельність населення

 

З них угорці

У % закарпатських угорців

Ужгород

116.101

9.179

7,9%

5,9

Ужгородський район

73.306

25.541

34,8%

16,4

Мукачево

83.308

6.713

8,0%

4,3

Мукачівський район

104.826

12.897

12,3%

8,3

Берегово

29.221

15.125

51,7%

9,7

Берегівський район

55.894

41.846

74,8%

26,8

Виноградівський район

112.611

27.896

24,7%

17,9

Хустський район

126.348

5.747

4,6%

3,7

Рахівський район

85.624

3.511

4,1

2,3

Тячівський район

165.057

6.156

3,7

3,9

Інші 6 райони

290.170

1.100

0,4

0,7

Закарпаття

1.245.618

155.711

12,5

100

Рис. 1. Роподіл угорців стосовно адміністративних одиниць Закарпаття (1989)

72% (111 731 особа) угорців Закарпаття проживали в селі і 28% (43 980 осіб) у місті. В Україні в той же час існує і поділ населених пунктів радянського типу, зхідно якого поряд з сільськими і міськими населеннями існують ще населення так званого міського типу. До цієї категорії зараховуються ті населені пункти, які на основі певних критеріїв (напр. економічний потенціал, інфраструктура) є радше містами, а якщо взяти до уваги інші чинники (напр. кількість населення, інфраструктуру), то вони належать до сіл. Якщо ми візьмемо до уваги цей поділ, то зхідно даних перепису населення 1989 року у селах проживало 62% закарпатських угорців, у селищах міського типу 8%, а у містах – 29%.

Якщо угорськими вважаємо ті населені пункти, де відсоток угорців складає хоча б 10% або ж їх абсолютна кількість досягає мінімум 100 чоловік, тоді на Закарпатті у 1989 році було 116 населених пунктів де проживали угорці. З них 9 міст, 9 селищ міського типу і 98 сіл.

Згідно даних 1989 року 72% угорців Закарпаття проживає у таких населених пунктах, де угорці складають абсолютну більшість, а 57% у таких, де відсоток угорців перевищує 75%, всього 16% з них проживають у селах, містах, де відсоток угорців складає менше 25% (2:95). 24% общини (угорців) проживає у населених пунктах з кількістю населення 1000-2000 чоловік, а 23% – 2000-5000 чоловік. Приблизно 25% угорців живе у населених пунктах з кількістю жителів від 5000 до 10000 чоловік, і лише угорці, що проживають в Ужгороді (тобто 6% від загальної кількості угорців) живуть у місті, населення якого перевищує 100000 чоловік.

Поділ закарпатських угорців за статю, згідо даних перепису 1989 року, виглядає наступним чином: 74000 (48%) – чоловіки, 81711 (52%) – жінки.

На жаль дані перепису 1989 року, що стосуються окремих населених пунктів, до цього часу залишаються недоступними для досліджень, так само як і відносно заняття, вікових груп та національного поділу. Саме із-за цього ми не мали під час формування вибірки цих даних. Ми, отже, наприклад, не маємо у своєму розпорядженні дані, що стосуються того, який відсоток серед закарпатських угорців складає молодь віком від 15 до 29 років [1] , і, що в межах цієї вікової групи, яке співвідношення угорських жінок й чоловіків. Під час формування досліджуваної вибірки ми могли взяти до уваги лише вищенаведені цифри, а це означає, що наша вибірка є репрезентативною (виходячи з даних 1989 року) лише стосовно розподілу угорців в середині адміністративних одиниць Закарпаття (але і тут ми не могли прийняти до уваги досліджувану вікову групу, бо данні, що стосуються цього, з одного боку, відносяться до 1989 року, а з іншого – недоступні).

Опис вибірки

Із 116 закарпатських угорських населених пунктів 32 були об`єктом нашого дослідження. Під час вибору населених пунктів ми брали до уваги адміністративне зарахування, тип поселення, його віддаль від районного центру, відсоток угорських жителів, а у випадку сіл те, наскільки закритим є населений пункт (чи має він сільську раду, залізничну зупинку, як далеко розташоване поселення від головної дороги). З посеред населених пунктів, які належали до однієї і тієї ж групи, пункти досліджень обиралися випадково.

В межах пункту дослідження опитувачі отримали наперед визначену квоту, на якій була позначена кількість респондентів, а також їх розподіл по віковим групам і статі. Крім цього кожен з працівників отримав один визначений маршрут, рухаючись яким він міг шукати респондентів. Вибору маршруту у випадку кожного населеного пункту передував огляд місцевості, яке проводили керівники дослідження. На місці ми, разом із особами, що добре знають місцеві умови, ознайомилися із структурою поселення, особливостями окремих округів, частих села чи міських кварталів з метою уникнення деформації вибірки (напр. щоб молодь потрапила до вибірки або тільки із бідніших чи багатиших частин населеного пункту). В такий спосіб у випадку з кожним поселенням, яке потрапило до вибірки, та опитувачем, ми визначили можливі маршрути кореспондентів. Наш працівник міг шукати молоду людину, що попадала до вибірки, строго у кожній четвертій хаті визначеного маршруту (на певній стороні вулиці). Якщо там він не знайшов відповідного респондента, тоді пошук продовжував у наступній четвертій хаті (і так далі). Якщо далося відшукати більше молодих людей, що підходили до вибірки, тоді слід було опитати того з них, дата народження якого (незалежно від року) була пізнішою (напр. якщо один народився у травні, а інший у грудні, то і тоді слід було опитувати того, хто родився у травні, якщо зрештою за роками він був молодшим).

У тих населених пунктах, де відсоток угорців дуже низький (напр. Рахово) або розмір поселення дуже великий (напр. Ужгород, Мукачево) чи меже там немає концентрованих угорських блоків (напр. Виноградово, Солотвино), кореспонденти отримали дещо інші вказівки. Там, де є угорськомовна школа, респонденти віком 15-17 років були обрані на основі класних журналів в такий спосіб, що слід було опитати кожного четвертого учня даного населеного пункту. Спосіб пошуку старших респондентів був наступним. Опитувач отримав один маршрут, який ми позначили на карті населеного пункту. Рушивши маршрутом (на визначеній стороні вулиці) слід було навідатися до кожної угорської родини до тих пір, поки кореспондент не знайде необхідну кількість респондентів.

Про вибір опитуваних кореспонденти вели щоденник, у якому зазначалося, що на даному маршруті, в якій хаті знайшли або не знайшли респондентів; де відмовилися давати відповіді, куди вони поверталися кілька разів і так далі. В такий спосіб ми зуміли добитися того, щоб суб`єктивний вибір кореспондента не впливав на формування вибірки.

Отже головні характеристики вибірки з 500 осіб наступні.

65% опитуваних проживає на селі, 35% – у місті. 44% (220 осіб) – чоловіки, 56% (280 осіб) жінки. Майже третина опитаних мають вік від 15 до 19 років (167 осіб, 34,3%), 28% (141 осіб) – від 20 до 24 роки, 38% (192 особи) – від 25 до 29 років (Рис. 2-3).

Рис. 2 Розподіл вибірки за роками народження


Рис. 3. Розподіл вибірки за віковими групами 

Стосовно національної приналежності опитуваних вибірка практично гомогенна: 97% (483 особи) вважають себе угорцями, 3% (15 осіб) – українцями, і 0,2-0,2% (по-одній особі) – німцями та румунами.

Вибірка молоді, задіяної у дослідженні, практично відповідає розподілу закарпатських угорців по адміністрвтивним одиницям зафіксованому переписом 1989 року (порівняй Рис.1 і Рис.4)

Рис. 4. Розподіл вибірки згідно адміністрвтивних одиниць області

Нежонаті (незамужені) складають близько дві третини (62,9%) опитуваних, жонаті (замужені) – одну третину (35%), жонаті (замужні), але живуть окремо – 0,2%, ті, що мають співжителя (співжительку) – 0,6%, розведені і ті, що живуть самотньо – 2%.

Якщо розглядати вибірку стосовно того, що характеризує становище найбільше у досліджуваний період, то виявиться, виходячи із віку вказаної популяції, що багато опитуваних навчається, але також значний відсоток господарсько інактивних і безробітніх (Рис.5)

Рис. 5 Розподіл вибірки на основі відповідей на питання Що характеризує найбільше Ваше сучасне становище?

 

 

Освіта, професійна підготовка

Структура українсьої освіти

В Україні структура системи освіти дещо відрізняється від угорської, а тому для розуміння подальших даних необхідно коротко охарактеризувати її.

Структура українсьої освіти виглядає слідуючим чином:

Основним типом навчально-виховних установ, що дають загальну середню освіту, є трьохступенева середня школа. Перша ступінь – початкова школа, ІІ. ступінь – загальна школа, ІІІ. ступінь – старші класи (або школа).

Початкова школа, 1-4 класи (з 6 років);

Базова або загальна школа, або офіційно неповна середня освіта, 5-9 класи. По закінченні 9 класу учні здають екзамени з чотирьох основних предметів і з цим отримають атестат про середню освіту (про закінчення загальної освіти), на основі якого можуть продовжити навчання у різного ступеня і рангу професійно-технічних закладах або у середній школі (старшій школі), що дає атестат.

Вищі класи, тобто 10-11 класи. Сюди поступають без екзаменів. Завершується отриманням атестата.

Профтехосвіта (після загальної школи). Прийом здійснюється, як правило, на основі запису або співбесіди. Залежно від спеціальності після 1-3 річної підготовки для найширших прошарків дає загальну професійну освіту, але не завершується отриманням атестату.

Спеціалізовані школи (теж після загальної школи). Своєрідним чином вони вже належать до І. ступеня закладів вищої освіти. Сюди студенти потрапляють як правило на основі вступних іспитів, і де протягом 3-4 років навчання отримують найрізноманітнішу професійну освіту й атестат. Окремі заклади документ, який вони видають, називають дипломом. Сюди можуть бути віднесені мед- і педучилища, училища медсестр і.т.д., таким є наприклад, Мукачівське педучилище та Берегівське медучилище, які дають практично середню освіту.

Технікуми (заклади, що базуються на загальній і середній школі). Прийом здійснюється на основі вступних екзаменів. Це заклад середнього ступеня, який дає спеціальність і диплом, і навчання в якому, після загальної школи, складає 4-5 років, середньої 2-3 роки. Вважається вищим навчальним закладом II. акредитаційного рівня.

Інститути (це заклади з чотирьохрічним часом навчання, які забезпечують професійну освіту учнів, що закінчили середню школу і після успішного закінчення яких слухачі можуть отримати диплом). Вважаються вищими навчальними закладами ІІІ. рівня аккредитації.

Університети (навчальний заклад, який забезпечує наукову і професійну освіту учнів, що закінчили середню школу, час навчання 5-6 років). Вважаються вищими навчальним закладом ІV. рівня аккредитації.

Аспірантура (докторська школа, яка діє при університеті). Після трьохрічного навчання і захисту дисертації дає науковий ступінь кандидата наук.

Закон ,,Про освіту” поряд із загальною середньою школою називає й іншого типу навчальні заклади середнього рівня:

До навчальних закладів, які забезпечують позашкільну освіту, належать різного типу спортивні, мистецькі школи, де навчання здійснюється на добровільних засадах і в позаурочний час (Закон України ,,Про освіту”, 1996:19).

Повну середню освіту дає закінчення школи третього рівня.

У законі 1991 року шкільний вік був визначений 15 роками. Сгідно з поправкою до закону повна середня освіта знову стала обов'язковою (Закон України ,,Про освіту”, 1996:17).

Під закладами професійно-технічної освіти розуміється різного рівня професійні заклади, які проводять в рамках великих підприємств організоване навчання, перекваліфікацію, перекваліфікацію безробітних. Після закінчення закладу випускники відповідно до досягнутої під час навчання кваліфікації, можуть отримати категорію кваліфікованого робітника  (Закон України ,,Про освіту”, 1996:19-20).

До вищих навчальних закладів належать різноманітні училища, технікуми, колледжі, інститути, консерваторії, академії, університети. Це означає, що сгідно нового Закону ,,Про освіту” середня професійна освіта створена в попередній системі теж була зарахована до вищої освіти.

Статус закладів вищої освіти відповідно до їх аккредитації було визначано чотирма рівнями. До першого рівня аккредитації належать технікуми, різні професійно-технічні училища і спеціалізовані школи, які, як правило дають і атестат про середню освіту. Вищими навчальними закладами другого рівня аккредитації рахуються колледжі й інші подібного рівня заклади. До третього і четвертого рівня аккредитації, залежно від результатів аккредитації, належать інститути, університети, консерваторії, академії. Аккредитація вищих навчальних закладів проходить тепер. Міністерство розробило умови аккредитації. У випадку державних закладів аккредитація здійснюється з дотриманням певних б'юрократичних процедур, але на самому ділі теж формально, як і стосовно закладів середнього ступеня, оскільки мова йде про десятиліттями функціонуючі університети, інститути. Значення аккредитації полягає в тому, що вона підтверджує юридичне становище закладу, його статус, хоч мало які з них відповідають умовам аккредитації. Є випадки (приклади), коли для певних спеціальностей на відміну від загального рівня аккредитації, визначають відмінний рівень, наприклад в університеті четвертого рівня певні спеціальності можуть видавати дипломи ІІІ рівня.

Закінчивши вищий навчальний заклад, слухачі можуть отримати наступну освіту:

Під післядипломною освітою в Україні розуміється здобуття нової спеціальності на базі основної освіти, здобуття другого диплома, розширення знань, отриманих у галузі основного фаху; інтернатура, що проводиться у вищих навчальних закладах, академіях або створених спеціально з цією метою інститутах вдосконалення і перекваліфікації, науково-дослідних центрах (Закон України ,,Про освіту”, 1996:23-24).

Стосовно установчих рамок аспірантури і докторантури Закон про освіту не розпоряджається, лише зазначає, що сеціалізовані ради окремих закладів вищої освіти, наукових інститутів після проведеної згідно відповідної, визнпченої Радою міністрів (тобто урядом) процедури, можуть присуджувати тим, хто цього заслуговує, наукові ступені кандидата і доктора наук (Закон України ,,Про освіту”, 1996:16). Звання, які можна отримати у вищих навчальних закладах на рівні посад, можуть бути присуджені на основі визначеної Радою міністрів процедури. Це наступні: старший науковий працівник, доцент, професор (Закон України ,,Про освіту”, 1996:16).

Під системою самостійної освіти можна розуміти народні школи, створені державою, підприємствами, організаціями, товариствами, установами, бібліотеки, центри, систему теле- і радіопередач і участь у навчанні, що вони надають (Закон України ,,Про освіту”, 1996: 24).

Шкільна система, спеціальна і вища освіта

Переважна більшість опитаної під час дослідження молоді (35%) закінчила традиційну середню школу. Загально-освітню школу закінчила близько четверта частина вибірки (25%), 8% опитаних закінчили спеціалізовану школу, 6% технікум. Закінчили трьох або восьмикласну гімназію 1% опитаних. Закінчили вищий навчальний заклад – 5%, університет – 6%. 1% респондентів мають іншу освіту (Рис. 6).

 

Рис. 6 Розподіл вибірки згідно шкільної освіти

На основі перепису населення за 1989 рік, були вираховані дані про шкільну освіту угорців, що ми зобразили на Рис. 7. Якщо (взявши звичайно все-таки до уваги неможливість порівняння досліджень) співставити Рис. 6 і 7, то бачимо, що і у вибірці молоді, ті що мають вищу освіту, а також, що закінчили училище чи середню спеціальну школу, складають низький відсоток. Пояснення цього, очевидно, заключається в тому, що на Закарпатті лише невелика частина спеціальностей викладається угорською мовою, а також той факт, що до відкриття у 1996 році Закарпатського Угорського Педагогічного Інституту угорська молодь могла отримати вищу освіту на рідній мові лише на кафедрі угорської мови і літератури Ужгородського університету. А на основі наших даних ми знаємо, що близько 81% (403) особи опитаних навчалися в школі на угорській мові, 15% – на українській, а 4% – на російській. Згідно типу шкіл значна більшість (71%) навчалася в школі з угорською мовою навчання, 15 % – з українською або російською, а 14% у школах з кількома мовами навчання, і всього один з опитуваних (0,2%) ходив до школи в Угорщині.

 

Рис. 7 Дані про шкільну освіту закарпатських угорців (дані 1989 року)

Під час проведеннядослідження 32% (156 особи) вибірки ще навчалася. Більша частина молоді, яка закінчила школу (30) була учнями традиційної середньої щколи, або ходили в інститут, університет (Рис. 8).

 

Рис. 8 Розподіл по типам шкіл молоді, яка навчалася під час опитування

У спеціалізовані класи ходив незначний відсоток (3%) вибірки. Близько третини опитаних (29%) не відвідували неодних додаткових уроків. Серед відвідування різних додаткових уроків виділяються уроки релігії на які ходила більш, ніж половина вибірки (53%). У той же час цікаво, що відсоток тих, які відвідували додаткові уроки із обов'язкових шкільних (серед них і вступних) предметів, низький (Рис. 9).

 

Рис. 9. Співвідношення в загальних і середніх школах тих, які відвідують додаткові уроки з окремих предметів

Весною 2000 року Інститут суспільствознавства „LIMES” провів дослідження репрезентативної вибірки із 595 осіб закарпатських угорців середніх шкіл, які ходили у випускний клас, на предмет намірів їхнього подальшого навчання. Згідно результатів опитування більша частина вибірки (70%) хоче, після закінчення середньої школи продовжити навчання далі і всього 10% бажають відразу не піти робити; відсоток непевних складає 10% (дивись 1:59-60). Більшість хоче продовжити навчання в Угорщині. Ми попросили респондентів і про те, що вони ранжирували задані критерії стосовно того, що який на скільки є визначальним, коли вирішують питання про подальше навчання. Після того критерію ,,щоб вивчав те, про що я завжди мріяв”, вирішальним виявився і критерій ,,щоб навчався на угорській мові”. Все це цікаве тому, що майже половина опитаних під час теперішнього дослідження (45%) теж хоче продовжити навчання. Більшість тих, які мріють навчатися далі (майже дві рпедмети, зовсім точно 62%) хочуть здобути вищу освіту в університеті (30%) або інституті (32%), а 8% хотять взяти участь у постградуальній освіті й отриманні звання PhD (Рис. 10).

 

Рис. 10. Розподіл згідно обираних типів шкіл тих учнів із вибірки, які хочуть продовжити навчання

На питання, ,,Де Ви хотіли б навчатися далі”, значна частина вибірки (44%) назвала Угорщину. 6% хотять навчатися на їх теперішньому місці проживання на українській або російській мові, 9% там же, але на угорській мові, а 2% у навчальному закладі з кількома мовами навчання. У інших населених пунктах країни на українській мові хотять продовжити навчання 12% опитаних, а на угорській – 18%. Інде, закордоном, на будь-якій мові збирається навчатися всього 3% опитуваних.  

Користування комп'ютером, Інтернетом

 

Одна третина опитаних (34%) користується комп'ютером (Рис. 11). Більшість (52%) використовує його для навчання, але високим є відсотик і тих, які користуються ним під час роботи (28%). На другому місті найбільше з них використовують комп'ютер для гри (Рис. 12).

Рис. 11 Відсоток тих, які з вибірки користуються комп'ютером

Рис. 12 На що Ви використовуєте комп'ютер?

Більшість респондентів мають доступ до комп'ютера та Інтернету в школі, де вони користуються спільною машиною. І хоч майже четвертина тих, що користується комп'ютером (25%), є одночасово і його щасливим власником, відсоток тих, які користуються вдома інтернетом всього 7,1% (Рис. 13).  

Рис. 13. Де Ви користуєтеся комп'ютером та Інтернетом?

Умови життя, сімейні джерела

Стан ринку робочої сили

Як ми вже раніше згадували (див. Рис. 5), 45% всієї вибірки економічно активна, 13,7% інактивна, відсоток безробітних 10%. Переважна більшість економічно активних (72%) працює підлеглим. Відсоток тих, які працюють у інших галузях майже одинаковий (Рис. 14).

 

Рис. 14 Розподіл економічно активної частини вибірки згідно галузей господарства

Серед економічно інактивних домінуючими є домогосподарі (домогосподарки) (47%), однак (очевидно із-за молодого віку вибірки) відносно високий процент і тих, які знаходяться вдома з дитиною (Рис. 15).

 

Рис. 15. Інактивна частина вибірки

 

Житлові умови

Більша частина молоді, залучена до дослідження, проживає у 2-4 кімнатних будинках, але зустрічаються 9-12 і навіть 17 кімнатні будинки (Рис. 16).

 

Рис. 16 Кількість кімнат у будинках

Якщо розглянемо загальну житлову площу, то побачемо, що на Закарпатті найчастіше зустрічаються житлові будинки загальною площею 100 м2 і на такій загальній площі проживає 18% вибірки. Це можна пояснити тим, що переважна більшість сільських житлових будинків зведених у 1960-х роках будувалася за типовими планами, а центральні органи підтримували будівництво будинків розмірами 10х10 м. У будинках загальною площею 16-50 м2 проживає 13% вибірки, 51-99 м2 – 14%, 101-150 м2 – 28%, 151-200 м2 – 6% і в житлових будинках загальною площею 201-400 м2 – 1% (Рис. 17).  

Рис. 17 Загальна площа житлових будинків

Більш як три четверті (77%) опитаних проживає у батьків, а 9% у батьків чоловіка (дружини); власне житло має всього 10% респондентів.

 

Характеристика домогосподарств

Інфраструктурну оснащеність закарпатських угорських домогосподарств характеризує те, що в одній третині з них не має централізованого водопостачання, майже у двох третинах – англійського туалета, у половині – централізованого газопостачання, у 38% каналізації, у 43% центрального отоплення і у 49% постійного постачання гарячої води (Рис. 18).

 

Рис. 18 Інфраструктурна оснащеність домогосподарств

 

 

Значноа частина опитаної молоді має кольоровий телевізор і мобільний телефон, але персональний комп'ютер мають небагато респондегтів (8%) (Рис. 19).

 

Рис. 19 Предмети, які знаходяться у власному користуванні молоді

Переглянувши список інших майнових речей або предметів тривалого користування можемо зробити висновок, що на Закарпатті більшість сімей має можливість придбати кольоровий телевізор або холодильну камеру, але, наприклад, дачу мають лише 3% вибірки, пральну машину – 2%, параболічну антену – 13%, персональний комп'ютер – 11% (Таблиця 2). Сюрпризом виявилося, що близько половина (47%) домогосподарств володіють легковим автомобілем, а у 12% молоді ці автомобілі знаходяться у власному користуванні. Але якщо розглянемо вік автомобілів, то отримаємо більш складну картину (Рис. 20). Із даних дослідження випливає, що середній вік легкових автомобілів, які знаходяться у власності закарпатської угорської молоді, складає 15,8 рока. 38% автомобілів, які знаходяться у власності сімей, вітчизняного виробництва, 26% походить із інших колишніх соціалістичних країн і 37% західного виробництва.

 

Таблиця 2. Володіння майновими речами і предметами тривалого використання

Майнови речі

%

Дача

3

інше нерухоме житлове майно

18

ділянка під забудову (порожня)

20

холодильник, морозильник

76

автоматична пральна машина

28

автоматична машина для миття посуди

2

кольоровий телевізор

86

параболічна антенна

13

мобільний телефон

30

кабельний телефон

48

диск-програвач

16

комп'ютерна техніка

11

автомобіль

47

Мотоцикл

18

грузова машина

7

 

Рис. 20 Вік легкових автомобілів, які знаходяться у власності домогосподарств, що фігурують у вибірці

Із таблиці випливає, що найбільше машин мають вік 11-15 і 16-20 років, з чого можна зробити висновок, що у середній закарпатській угорській сім'ї легковий автомобіль не є предметом розкоші: було б доволі дивно назвати старі автомобілі предметом розкоші. [2]

 

Одруження, діти

Об'єктом дослідження була популяція молоді віком від 15 до 29 років. Отже, не випадково, що переважна більшість опитуваних (63%) нежонаті або не заміжні, які живуть самі. Відсоток одружених, що живуть разом, складає 35% (175 осіб). Серед респондентів всього 8 чоловік (2%) розведені, співжитель (співжительку) мають 3 особи (1%), а одна особа жоната, але живе окремо від партнера по шлюбу (0,2%). Із 175 одружених осіб всього 54 чоловіки, 121 жінка. Жінки виходять замуж у більш молодому віці, ніж коли засновують сім'ю чоловіки (Рис. 21).

 

Рис. 21 Розподіл згідно статі відповідей на питання ,,У скільки років Ви вперше одружилися”

Дитину має близько третина (33%) опитаних, тобто 144 особи. Одну дитину мають 72% (103 опитані), дві 27% (39 осіб) і три дитини виховують 2 опитаних (1%).

Найбільша частина вибірки (39%) хоче мати найбільше двох дітей. 14% ще коливаються і для всього становища вибрали відповідь ,,там подивимось”. 13% хоче (ще) мати одну дитину, а більше двох – всього 8%. Відповідь ,,Здається, я не матиму дитину” обрали 2% респондентів, і не вважали суттєвим це питання 4% опитаних.

 

Економічні джерела (підприємництво, господарювання, відносини власності)

69% родин опитаних осіб мають земельні ділянки придатні для ведення сільського господарства (Рис. 22).

 

Рис. 22 Розмір земельної ділянки, що ним володіє сім'я

Близько четвертої частини (24%) вибірки не господарює, натомість 45% наших респондентів і самі беруть участь у роботі сімейного господарства; у 31% господарює лише сім'я, а наші молоді опитувані – ні (Рис. 23).

 

Рис. 23 Чи приймаєте Ви участь у сімейному господарюванні?

Переважна більшість сімей, які господарюють, обробляють надзвичайно малу територію (земельний наділ) (Рис. 24). Із величини земельних ділянок робимо висновок, що земля є тільки джерелом доповнення доходів, а не основним засобом для життя. У вибірці ми не знайшли жодного крупного землевласника.

 

Рис. 24 Якого розміру ділянка, на якій Ви господарюєте?

Як виявилося, земля хоч і відіграє значну роль в житті угорців Закарпаття, але для того, щоб господарювання на ній стало основним джерелом існування, величина оброблювальних земельних площ недостатня. Підприємництвом занимається 13,2% опитаних родин. Переважна їх більшість знаходиться в руках батьків, із опитаних лише дванадцять чоловік має власне підприємництво тобто власний бізнес (Рис. 25).

 

Рис. 25 Розподіл підприємництва за їхніми власниками (у % до власників підприємництв)

Стосовно форми підприємництва, то найбільше є особистих підприємництв (30), після них ідуть сімейні підприємництва (22), а потім товариства з обмеженою відповідальністю (10). Тільки одна сім'я володіє кредитною спілкою. Якщо ж розглянемо розподіл підприємництв по галузям, то виявиться, що більшість з них діє у сфері торгівлі, обслуговування і послуг (Рис. 26).

 

Рис. 26 Розподіл підприємництв за галузями (у % до власників підприємництв)

Спосіб життя

Спортивні звички

Майже половина вибірки (42%), за власним зізнанням, занимається спортом і поза обов'язковими шкільними уроками фізкультури. 13% тих, які не занимаються спортом, не виконує жодних рухових вправ, бо просто-напросто не любить спорт. 7% не вважає необхідним або важливим, щоб заниматися спортом, а інші (80%) з тих чи інших причин не рухаються. За відповіддю ,,з інших причин” найчастіше криється відповідь ,,бо я лінивий(-а)”, що опитувані, за твердженнями кореспондентів, часто називали в якості причини.

 

Рис. 27 Молоді, які займаються та не займаються спортом

Із 50 видів спорту, перерахованих в анкеті, кожен респондент міг вказати максимум п'ять таких, якими він занимається систематично або час від часу. 5 видів спорту назвали 66 опитаних , 4 – 100, 3 – 139, 2 – 176, а 1 – 217.

Про популярність окремих видів спорту дає уявлення таблиця 3. і Рис. 28.

 

Таблиця 3. Популярність окремих видів спорту

 

1. місце

2. місце

3. місце

4. місце

5. місце

Всього

аеробікою, спортивними танцями, фітнесом

34

3

 

1

 

38

велоспортом

32

31

19

4

 

86

Більярдом

21

15

4

1

2

43

Бігом

21

17

15

5

3

61

настільним тенісом

20

 

1

1

 

22

футболом

20

30

15

8

8

81

баскетболом

15

14

11

6

1

47

 

Рис. 28 Кількість тих, що занимаються окремими видами спорту

Більша частина тих, які занимаються спортом (у кожному виді спорту цей відсоток перевищує 95%) робить це як заняття у вільний час, або як хобі; відсоток професійних спортсменів дуже низький.

 

Стан здоров'я, девіанції

Майже дві третини (63%) з опитаної 500 особової вибірки не палить. Щоденно викурює щонайменше одну сигарету кожен четвертий опитаний, точніше 25% (Рис. 29 і 30).

 

Рис. 29 Куріння

Рис. 30 Кількість сигарет, викурених в день тими, хто палить

Значна частина вибірки (83%) звикла вживати алкогольні напої (Рис. 31). Більшість тих, що вживають алкоголь, за власним зізнанням, п'ють алкогольні напої тільки час від часу (Рис. 32).

 

Рис. 31 Чи звикли Ви вживати алкогольні напої

Рис. 32 Вживання різних алкогольних напоїв

Згідно даних опитування ніхто не вживає щоденно концентровані алкогольні напої (горілку, кон'як) і лікери, та й відсоток тих, які щоденно п'ють пиво чи вино – низький.

Відсоток тих респондентів, які (також згідно власних зізнань) уже випробували різні наркотики і стимулятори настрою низький: 8%. Маріхуану пробували 34 респонденти, анфетамін, екстазі – 3, органічний розчинник – 3, сильні наркотичні засоби – 1. Без рекомендації лікаря вживали стимулятори настрою 5 осіб.

Популярність різноманітних безалькогольних та освіжаючих напоїв, виказує велику різноманітність (Рис. 35). До найбільш популярних, найчастіше споживаних напоїв належать чорна кава, чай і вода з крана, тоді як більш дорогі натуральні освіжаючі напої і соки свіжих фруктів, опитувані можуть дозволити собі рідше, лише час від часу.

 

Світ цінностей, цінностні вподобання

Культурні запити

Близько четвертини вибірки протягом минулого року не прочитала жодної книги. Більшість за один рік читає всього 1-5 книг; більше 50 книг читають протягом року лише четверо осіб (Рис. 33).

 

Рис. 33 Кількість книг, прочитаних протягом одного року

Популярність різних типів книг неодинакова. Відсоток тих,які систематично читають кожен з типів книг, надзвичайно низький. Більшість систематично читає художню літературу, найменше опитаних читає видання суспільствознавчої тематики (Таблиця 4.).

Таблиця 4. Популярність окремих типів книг

 

систематично

часто

інколи

ніколи

Пригодницький роман, детектив

9

22

53

15

Суспільствознавчі

1

8

37

54

Природознавчі книги

3

20

45

32

Технічні

4

9

29

59

Книги про природу

2

17

54

27

Книги про мистецтво

2

10

39

49

Художня література

14

30

42

15

Ілюстровані романи

4

9

32

56

Практичні книги

6

19

48

27

 

Бідність закарпатського культурного життя випливає із даних нижче поданого 34. рисунка. За винятком концерту камерної музики (на якому дві третини вибірки зовсім не були) в усіх інших культурних закладах наші опитувані були давніше, ніж пів-року тому.

 

Рис. 34 Відвідуваність культурних закладів (,,Коли Ви були останній раз…?”)

Телевізор звикла дивитися практично всі (99%). У робочі дні телевізор є включеним цілий день у 9 опитаних, а у вихідні – у 27 (Рис. 35).

 

Рис. 35 Середній час (виражений у хвилинах) прогляду телевізора у робочі і вихідні дні

Радіо слухає 90% вибірки, більше того багато опитаних не виключають його ні на хвилину (Рис. 36).

 

Рис. 36 Середній час (виражений у хвилинах) прослуховування радіо у робочі і вихідні дні

Щоденні газети, згідно власного зізнання, кожного дня читає 11% опитуваних, 33% роблять це кілька раз на тиждень, 27% –один раз на тиждень, 4% раз на місяці, 7% ще й від цього рідше, а 16% – ніколи. З цього можемо зробити висновок, що газети не є основним джерелом отримання інформації. Але з цього і не можна дивуватися, адже сьогодні на Закарпатті не виходить жодної місцевої угорськомовної щоденної газети, а угорські газети передплачувати не можна. Частина наших опитуваних – як це виявилося під час поіменного переліку ,,щоденних газет” – такою вважає і газету ,,Карпаті ігоз со”, недивлячись на те, що вона виходить лише три рази (вівторок, четвер, субота) на тиждень. Серед щоденних газет, які найчастіше читають опитувані, є всього дві українські газети (два респонденти). Цікаво, однак, що серед цих газет є і шість угорських щоденних газет, і це не дивлячись на те, що передплатити їх на Закарпатті не має змоги.

 

Світ цінностей

Опитана молодь визначала, згідно шкали від 1 до 5, наскільки важливими є для неї певні, задані цінності. Вирахувавши із зарахованих відповідей середній показник, виявляється, що для угорської молоді Закарпаття найбільш важливими є сімейна злагода, мирний світ і любов, тоді як краса, релігія, тим більше влада набагато менш суттєві. Для молоді цікавим чином важливішою виявилося екологія, ніж, наприклад цікаве, різноманітне життя або креативність (Таблиця 5).

 

Таблиця 5. Середні показники відношення до цінностей у порядку спадання

цінності

середній показник

сімейна безпека

4,9

мир у світ

4,9

кохання/щастя

4,9

справжня дружба

4,7

внутрішня гармонія

4,6

свобода

4,5

стан навколишнього середовища

4,5

цікаве життя

4,2

шанування традицій

4,2

суспільний порядок

4,2

роль нації

4,1

різноманітне життя

3,9

креативність

3,9

 

На 37 рисунку ми узагальнили, що під час відповідей на наступне питання, де на шкалі від 0 (зовсім не важливо) до 10 (дуже важливо) потрібно було визначити важливість перерахованих цінностей, яка частина опитаних вважала дуже важливими окремі категорії. І тут сім'я фігурує на першому місці, як і на попередньому рисунку, і стан навколишнього середовища і на цей раз занимає престижне місце у списку. Відсутність інтересу до політики проявляється в останньому, надзвичайно низькому стовпчикові. Заслуговує уваги і те, що релігія, віра і в цьому випадку знаходиться в кінці списка.

 

Рис. 37 Відсоток тих, які вважають задані категорії важливими

У формуванні системи цінностей визначальна роль сім'ї, прикладу, що подають батьки. Життя батьків відповідає уявленням 42% опитаних, але 10% – ні. Тільки частково вважають для себе зразком життя батьків 38% вибірки. Лише життя матері не відповідає уявленням 1% опитаних, а лише життя батька – 8%.

Про цінностні уподобання молоді можемо судити із того, що які питання вони вважають найнагальнішими проблемами молоді. Більшість молоді головною проблемою називали безробіття (124 згадки), після цього безперспективне майбутнє (98), низькі зарплати (64), відсутність цілі (34), невпевненість у завтрашньому дню (24), моральну розтлінність (аморальність) (24) і поширення наркотиків (24). Другою значною проблемою згадували безперспективне майбутнє (54 згадок), безробіття і низькі зарплати (53-53 згадки), а також непевненість у завтрашньому дні (44), і, накінець відсутність цілі (32). Отже, бачимо, що саме ці питання вважає закарпатська угорська молодь найболючішими точками молоді.

Закарпаття протягом століть було територією з полінаціональним і полімовним населенням, де до системи цінностей органічно в'яжеться порівняльна характеристика національної самооцінки, тобто співставлення своєї общини (групи), популяції із сусідніми групами, сприйняття останніх. Під час дослідження ми попросили респондентів, щоб вони на шестизначній шкалі (де 1 = я прийняв би його у сім'ю, а 6 = я не жив би з ним навіть в одній країні) оцінили, на скільки здатні сприйняти окремі етнічні групи. Як свідчить Рис. 38 наші опитувані зовсім природним чином свою общину вважають найближчою. Після цього слідують українці, яких більшість прийняля б навіть для спільного життя. Чорношкірі були оцінені дещо краще, ніж євреї, а найбільш негативний образ живе про ромів. Найближчі відносини, які собі дозволили б респонденти стосовно них, вичерпуються проживанням в одному населеному пунктові.

Рис. 38 Найближчі зв'язки із етнічними групами (середні показники)

Цікавим є і та картина, яку нарисовали наші опитувані на основі їхніх характерних властивостей (Рис. 39). В анкеті ми просили молодь, щоб вони визначали наскільки характерні (1 = зовсім не властива, 5 = цілком властива) певні властивості для певної общини (етнічної групи, національності). Дані показують, що більшість опитаних і тут свою общину оцінює найбільш позитивно, а стосовно угорців Угорщини, як також і оцінки українців більш критичні.

 

Рис. 39 Характерні властивості закарпатськаих угорців, угорців Угорщини та українців (середні показники)

 

Релігійність

У фаховій літературі, присвяченій угоріській національній меншині, одностайно стверджується, що релігія, віра відіграють значну роль у збереженні общини. Саме тому і ми приділили цьому потанню особливу увагу.

Більшість вибірки охрещена у реформатській вірі (69%), 19% – у католицькій, 8% – у греко-католицькій, 2% – православній і 1% взагалі не охрещені. Усвідомлення приналежності до віросповідування майже співпадає із зарахуванням до віросповідування. Тільки відсоток охрещених в православній вірі знизився з 2% до 1% а також змінилося співвідношення тих, які не належать до жодної кофесії з 1% до 4%.

Віруючими, які слідують вченням церкви, вважає себе четверта частина вибірки (25%). По-своєму віруючі – 66%. Не можуть визначитися, чи віруючі – 5%, чи ні 4%.

Не мають жодних сумнівів щодо існування Бога – 60% опитаних. Борються з сумнівами – 25%. Часом вірять в існування Бога, але інколи ні – 9%. Вірує в іншу вищу силу 4% вибірки і не знають, чи можна доказати існування Бога – 3%. Однозначну атеїстичну відповідь (Я не вірю в Бога) ніхто з опитуваних не вважав характерною для себе.

Близько третини вибірки (31%) відвідує церкву лише на великі свята, тобто кілька раз на рік. Кілька разів на тиждень ходить до церкви 11% респондентів, й один раз на тиждень 21% (Рис. 40).

 

Рис. 40 Як часто Ви відвідуєте церкву

Суспільне самопочуття, відношення до політики, євроатлантична орієнтація

Відчуття конфортності може визначити, яким чином та чи інша особа або сім'я вирішуватиме своє майбутнє. Цікаво, що значна частина опитаної закарпатської угорської молоді радше пессимістична в оцінці минулого чи майбутнього рівня життя країни й взагалі людей, ніж стосовно власної долі чи українсько-угорських відносин (Рис. 41 і 42).

Рис. 41 В останні десять років як склалося(-ися) …

Рис. 42 У наступні роки як складеться(-уться)…

Майже половина вибірки частково задоволена тим, як тепер живе. Радше задоволений кожен четвертий з опитаних і однозначно задоволені 13%. Відсоток однозначно незадоволених складає всього 5% (Рис. 43).

 

Рис. 43 На скільки Ви задоволені тим, як тепер живете?

Оптимізм домінує і в оцінці шансів реалізації особистих планів на життя. Однозначними пессімістами визнають себе лише 1% опитаних, тоді як радже пессимістичними є 6% респондентів. Частково оптимістичні – 42%, радше оптимістичні 34% і в повній мірі вірять у краще майбутнє 17%.

Однак із їх оцінки української демократії, а також відношення до політики, можемо зробити висновок, що цей оптимізм живиться не вірою в демократичні інститути держави або політику. Так, на приклад, 4% вибірки вважає, що в Україні взагалі не має демократії, а 33% опитаних взагалі не цікавляться політикою (Рис. 44 і 45)

Рис. 44 На скільки Ви задоволені тим, як сьогодні в Україні функціонує демократія?

Рис. 45 На скільки цікавить Вас політика?

Наслідки досліджень проливають світло і на те, що в оптимізмі молоді і близька перспектива євроатлантичної інтергації теж не відіграє ролі. Згідно 16% вибірки наприклад, країна ніколи не зможе приєднатися до Європейського Союзу. Разом з тим 36% вважає, що це відбудеться до 2010 року. Приєднання України до НАТО підтримує дві третини (66%) вибірки.

Оцінка приєднання до Євросоюзу Угорщини різна. Число однозначно пессимістично налаштованих дуже мале, але не є характерний і ураоптимізм, радше частішим є обережний оптимізм (Таблиця 6).

 

Таблиця 6. Оцінка приєднання Угорщини до Європейського Союзу

 

однозначно погіршить

погіршить

в певних галузях погіршить, в інших покращить

покращить

однозначно покращить

не змінить

становище Україні

2

15

43

24

6

7

становище угорців, які проживають в Україні

2

15

26

41

7

4

Ваше особисте становище

1

12

20

41

5

12

відосини між Україною та Угорщиною

2

13

34

33

5

5

 

Ідентичність

Більш, ніж половина вибірки (57%) визначає себе закарпатським угорцем(-кою). Просто угорську ідентичність, без будь-яких приставок, вибрала третина (35%) опитаних. Відсоток респондентів іншої ідентичності – низький. Коли ж ми попросили наших опитуваних, щоб вони визначилися до якої іншої, після обраної першою, групи вони себе відносять, то більшість (41%) визнали себе угорцями, 27% закарпатськими угорцями, а 17% громадянами України. Отже, усвідомлення приналежності закарпатської угорської молоді до угорців взагалі і закарпатських угорців зокрема, є сильним, що підтверджується й тим, що 95% опитаних вважають закарпатських угорців частиною угорської нації.

У питанні, що кого ми повинні вважати угорцем, у зв'язку з дискурсією навколо закону про статус закордонного угорця, багато людей висловили свою думку. Згідно закарпатської угорської молоді найбільш визначальним у тому, хто є угорць, є самовизначення, мовне середовище і обізнаність з культурою. Значення політичних переконань, релігії набагато менше. Найменш визначальним є те, чи хтось народився в Угорщині, або чи має угорське громадянство (Рис. 46).

 

Рис. 46 Наскільки важливі наступні критерії в тому, що хто вважається угорцем? (1 = зовсім ні, 5 = повною мірою)

Переважна більшість опитаної молоді не є в оппозиції до обраної ідентичності. Вцілому вони горді за свою групу, приналежність до якої вважають характерною рисою їхньої особистості (Рис. 47).

 

Рис. 47 Наскільки Ви згідні із нижче слідуючими твердженнями щодо Вашої групи? (1 = зовсім ні, 5 = у повній мірі)

Міцність регіонального самоусвідомлення випливає і з того, що вважає наша молодь рідною землею та батьківщиною. В той час, як Україну вважають своею рідною землею лише 11% опитаних, Угорщину (включаючи й історичну) лише 3%, то Закарпаття – 53%, сильною є також прив'язаність до свого населеного пункту. 42% респондентів вважають Закарпаття і своєю батьківщиною, і лише 27% вважають такою Україну, або Угорщину (21%).

 

Підсумки

Із даних дослідження випливає, що майже половина (45%) закарпатської угорської молоді хоче продовжити навчання. Це означає, що для нашої молоді здобуття освіти є своєрідною стратегією виживання.

Лише третина молоді користується комп’ютером. Переважна більшість із них сідає за комп’ютер з метою навчання і роботи. Лише четверта частина опитаних має власний комп’ютер, інші користуються спільним комп’ютером в школі або на роботі.

Майже три четверті (72%) закарпатської угорської молоді, що має роботу, працює підлеглими. Серед інактивних домінують домогосподарі (домогосподарки) або ж ті, що зайняті вихованням дітей у зв’язку з чим і не працюють. Кожна десята закарпатська угорська молода людина-безробітна.

Власне житло має тільки 10% респондентів. Більшість молоді живе у батьків. Кожен третій закарпатський угорець віком від 15 до 29 років має дитину.

Із дослідження випливає, що близько половини (45%) молоді занимається господарювання, однак переважна більшість з них обробляє земельний наділ менший від 1 гектара. Власним підприємсцтвом володіє незначна частина закарпатської угорської молоді.

Більша частина (58%) нашої молоді не займається систематично спортом, а ось третина з них палить і 83% (якщо тільки час від часу) звикла вживати алкоголь. 8% молоді уже спробувала якиїсь стимулятор настрою або наркотик.

Четверта частина респондентів протягом минулого року не прочитала жодної книги, а наступні 43% всього від 1 до 5 книг.

Із даних дослідження чітко вимальовується, що для закарпатської угорської молоді культурне життя означає телебачення і радіо. Більшість відвідувала останній раз театр, кінотеатр, концерт, бібліотеку, клуб, виставку, і навіть вечірку чи бал давніше ніж півроку перед цим.

Для закарпатської угорської молоді п’ять найважливішими цінностями виявилися сімейна безпека (злагода), мирний світ, любов, настояща дружба і внутрішня гармонія. А влада й політика їх цікавлять не надто.

Більшість нашої молоді позитивно оцінює свою общину тобто закарпатських угорців, але це не означає, що вони мають дуже негативну думку про угорців історичної батьківщини або українців. Наприклад вони вважають закарпатських угорців найменш лінивити й недруже-любними, а також найбільш чесними і толератними.

Більшість місцевої угорської молоді (подібно до всієї угорської закарпатської общини) належить до реформатської конфесії. 19% – римо-католики, 8% – греко-католики. Віруючими вважає себе четверта частина молоді, а невіруючими (атеїстами) 4%. 60% вірить в існування Бога, в той же час з тижневою систематичністю відвідує церкву ледве кожна третя молода людина.

Більша частина закарпатської угорської молоді більш позитивно оцінює свою долю й українсько-угорські відносини, як країни і взагалі людей.

8% молоді вважає, що живе у нестатках; 54%, що раціональним розподілом вдається добре жити. Ті, що не мають проблем матеріалного характеру складають 9%.

Стосовно вступу Угорщини до Європейського Союзу більшість вважає, що це в окремих випадках погіршує, а на інших ділянках покращує становище України, українських угорців і їх особите, а також становище обох країн.

Згідно 95% закарпатської угорської молоді угорці, що проживають на Закарпатті, є частиною угорської нації. Вони в тому, хто угорець, є самовизначення, мова та культура, і набогато менше важить в цьому відношенні громадянство.

 

Література:

(1) Beregszászi Anikó – Csernicskó István – Orosz Ildikó (2001) Nyelv, oktatás, politika. Beregszász: Kárpátaljai Magyar Tanárképző Főiskola.

(2) Kocsis, Károly – Kocsis-Hodosi, Eszter (1998) Ethnic geography of the Hungarian minorities in the Carpathian Basin. Budapest: Geographical Research Institute – Research Centre for Earth Sciences – Minority Studies Programme Hungarian Academy of Sciences.

(3) Szabó László (1993) Kárpátaljai demográfiai adatok. Beregszász–Budapest: Intermix Kiadó.


[1] На рівні області цей показник складає 23,6% (див. 3:22).

[2] Дозвольте зробити тут коротке зауваження. У наперед заготовленій програмі, з допомогою якої данні заносилися в комп'ютер, стосовно віку легкових автомобілів первісно передбачалася клітка для занесення однозначного числа. Під час випробування програми, ми порекомендували замовнику, змінити цю позицію, бо на Закарпатті буде багато автомобілів, які мають більший від передбаченого вік. Як показують дані, наша гіпотеза підтвердилася.

Magyar fiatalok

Infrafűtés - Infrapanel fűtés

Az Infra panel fűtés vélemények megoszlanak a kárpátaljai magyar fiatalok körében. További információk:

Tartalom marketing weblap

Számítástechnika és honlap optimalizálás: Google kulcsszavak: dell akku, asus töltő - honlap seo optimalizálás, terasz beépítés

Kárpátaljai télikert | seo Balla D. Károly | honlap google seo - BDK online | BDK Blog weboptimalizálás | seo linképítő Blog Kárpátalján | keresőoptimalizálás bdk Aforizma || Pirézek - piréz | kaszinó: texas póker-játék francia kártáyával | Vip pr cikk blog - Infrasugárzók Kárpáty News | organikus honlap kereső találati google optimalizálás Mit jelent a tartalommarketing weboldal?

tartalommarketing: laptop a télikerti teraszon | plakát _2014 - a magyyar miniszterelnök - pussy - beküldés és megjelentetés (pr) | | terasz beépítés - télikert. laptop szerviz budapest. mobil marketing - csavaros salgó polc - sms marketing és salgó polc optimalizálás - infrapanel fűtés - szerviz: laptop akkumulátor, töltő, magyar billentyűzet - ungvár: kiadó lakás + tömeges sms + salgópolc

Keresőoptimalizálás | | Google honlap optimalizálás / seo web-optimalizálás / Honlap optimalizálás | Honlap-seo | Kereső optimalizálás | Google honlapoptimalizálás • Linképítés - Link marketing • Honlapoptimalizálás, link építés marketing • Link building | | Kárpátalja - kárpátaljai / UNGVÁR / Verecke

»» Honlapoptimalizálás - SEO «« / Kárpátalja: utazás, szállás / Szolgáltatás Kárpátalján | tokaji bor | agykontroll gyakorlat | virtuális szerverek bp

infra ukrán magyar fiatalok - infrafűtés - infrapanel fűtés. Tartalommarketing - honlap optimalizálás, SEO - PR cikk beküldés